Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призволити

Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛИТИ"
Будь-Лі Cм. бути.
Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. Желех. 2) Трамбовать. Полт. г.
Де́лі нар. = Далі.
Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма. Чуб. І. 179.
Мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Обіходити, -джу, -диш, сов. в. обійти, -йду, -деш, гл. 1) Обходить, обойти. Обійди, серденько моє, по за вишневим садочком. Мет. 60. Я ж тії річеньки та кругом обійшла. Чуб. V. 539. 2) Объ одеждѣ: сходиться. Cм. обходити.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Підкласти Cм. підкладати.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.