Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призволити

Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛИТИ"
Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка. Шейк.
Витекти Cм. витікати.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Жемчу́жний, -а, -е. Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. Чуб. ІІІ. 125.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Федьк. І. 4. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною. Гол. І. 272.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. Мет. 2) об. = маштула. Там такий манула. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Недохід, -хо́ду, м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов. Мнж. 109.
Новак, -ка, м. 1) Новичекъ. К. ПС. 106. 2) Луна въ новолуніе, молодой мѣсяцъ. Подольск. г.
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл. Рудч. Ск. І. 131.
Троїстий, -а, -е. Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. троїсті музики. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.