Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикладати

Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. АД. І. 109. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає. Макс. 2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері. О. 1862. IV. 28. 3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Балт. у. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКЛАДАТИ"
Балабон, -на, м. Бубенчикъ, погремушка. Подольск. г. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Н. п. Ум. балабончик. Г. Барв. 513.
Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. Желех. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Виноватий Cм. виноват.
З'явитися. Cм. з'являтися.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку. Ном. № 13229.
Полинати, -наю, -єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. ЗОЮР. II. 34. Сива зозуленька полинає. Мил. 193.
Тижик, -ка, м. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.