Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикладати

Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. АД. І. 109. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає. Макс. 2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері. О. 1862. IV. 28. 3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Балт. у. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКЛАДАТИ"
Балабула, -ли, ж. ? Чуб. ІІІ. 105.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
Зату́плювати, -люю, -єш, сов. в. затупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, притупѣть, иступлять, иступить, затупить.
Іменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Стор. Люде — собаки, — чого не набрешуть. Ном. № 7805. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити. Гліб.
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну. Грин. III. 149.
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий. Ном. № 1625.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.
Чвирк, -ка, м. Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. Тогді від мене візьмеш чвирк, — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. І. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.