Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл.
Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би.
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Зсісти, -ся. Cм. всідати, -ся.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває.
Подря, -рі, ж. 1) Чердакъ подъ кровлей. Cм. підра. 2) Полка.
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Ріняк, -ка, м. = рінь.
Росколина, -ни, ж. Разщелина, трещина. Вода в росколини лилася.
