Заарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Квапити, -плю, -пиш, гл.
1) Торопить.
2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду.
Овсі нар. = зовсім.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Cм. погінка.
Смітниця, -ці, ж.
1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто.
2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Черпіта, -ти, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. Cм. черпітиха и чорпіта.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче.
