Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Ді́вчинка, -ки, ж. Дѣвочка. І дитинка в їх була, дівчинка як ясочка, свіжа й повна як гурочок.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ).
Осушити, -ся. Cм. осушувати, -ся.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися.
Попрошпечуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). Попрошпечувались, дак їх і попрогонили.
Примастка, -ки, ж.
1) Сдабриваніе корма.
2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Сницарство, -ва, с.
1) Ваяніе.
2) Ремесло каретника.
