Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прижити

Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЖИТИ"
Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Наголо́ватки, -ток, ж. мн. Раст. 1) Cirsium arvense Scop. 2) Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. І. 118, 125.
Понаучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. = понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти. Дещо.
Пороснути, -ну, -неш, гл. 1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Мир. ХРВ. 321. Яблучка так і пороснули у візок. Рудч. Ск. II. 57. 2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи. О. 1862. V. Кух. 35. 3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице. Мир. ХРВ. 305.
Рубай, -бая, м. Дровосѣкъ. Віддайте гроші рубаєві. Харьк.
Скаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, замарать. 2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги. К. ЧР. 378.
Соньки, -ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки. Мет. 1.
Сороколітній, -я, -є. Сорокалѣтній. О. 1861. І. Кон. 321.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.