Беседка, -ки, ж. Лавка для гребцовъ въ большой днѣпровской лодкѣ, называемой дуб.
Зеленце́м нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( . Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати.
Оберегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. оберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Быть осторожнымъ, беречься, поберечься. Та й загрюзились у бакаї. Той хазяїн аж плаче та того хлопця лає, шо не оберігся.
Озирк, -ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Сонців, -цева, -ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матеріи.
Тетеря, -рі, ж. 1) = тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. 2) Годъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Троянцям всім дали тетері. Ум. тете́рька, тетеренька, тетеречка.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен.
Употужнити, -ню, -ниш, гл. Сдѣлать сильнымъ, могущественнымъ. Твій рід навіки употужню. Употужнив мої ноги і на камені поставив.
Шугалія, -лії, ж. Большая лодка. Слово встрѣчается также у Климентія: Робят окрент, кораблі і гемії, каторги, обшивні струги і шугалії.
