Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призволяще

Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯЩЕ"
Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2)кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Поцятатися, -та́юся, -єшся, гл. Сыграть въ четъ и нечетъ. Кв.
Стверділий, -а, -е. Отвердѣлый.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. К. (О. 1861. І. 117). Хуторянські вечори. Левиц. Пов. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОЛЯЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.