Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призволяще

Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯЩЕ"
Гайтів, -това, м. 1) Полевой сторожъ. Желех. 2) = гайник. Вх. Лем. 401.
Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Облесливість, -вости, ж. Льстивость. Желех.
Опіяка, -ки, м. Пьяница. Черк. у. К. Бай. 41. Мир. ХРВ. 235.
Плава́к, -ка, м. 1) Пловучая мельница. Камен. у. 2) Поплавокъ въ рыболовной сѣти. Kolb. I. 73.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка. Камен. у.
Примножа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. примно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться, увеличиться.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОЛЯЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.