Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призвістка

Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВІСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВІСТКА"
Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Гойдарь, -ря, м. и пр. = гайдарь и пр.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.
З'ї́здити, -джу, -диш, гл. 1) Изъѣздить. З'їздили ми Польщу і всю Україну. Шевч. 221. 2) Заѣздить, утомить ѣздой. З'їздив коника, з'їздив другого. Гол. І. 383. 3) Ударить. З'їздив добре по губах. Котл. Ен. V. 67.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Свість, -сти, ж. Свояченица. Мил. 157. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485. Ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Мет. 198. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого. Грин. III. 545.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Хльость! меж. = Хльос. Чуб. ІІ. 575.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВІСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.