Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прижовклий

Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЖОВКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЖОВКЛИЙ"
Блідолиций, -а, -е. Блѣднолицый. Желех.
Божкодайло, -ла, м. = божкарь. (Галиц.). Желех.
Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Захожый, -а, -е. прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини. К. Псал. 239.
Клюцак, -ка, м. = клюсак. Вх. Зн. 26.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Пообливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Облиться (о многихъ). Пообливалися, аж тече з їх. Черниг. у.
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Трепета, -ти, ж. Осина. Угор. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Гол. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле. Гол. III. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЖОВКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.