Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Зорина, -ни, ж. Звѣзда. Ум. зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка.
Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Лопата — заплата, а Бог — нагорода.
Насі́сти. Cм. Насіда́ти.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми.
Пририхтовувати, -вую, -єш, сов. в. пририхтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить, устроить. Свої орґани пририхтували до граня. Крісло пририхтував Люципер так, що коли Ісус мав сісти, то мав сі в ланцухи злапати.
Розсобачитися, -чуся, -чишся, гл. = розіпсіти.
