Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

признака

Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Мнж. 32. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. АД. І. 108. І признаки навіть нема теперки, що був став. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАКА"
Бездітність, -ности, ж. Бездѣтность. Желех.
Видрюкувати, -кую, -єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.
Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный. К. МХ. 40.
Замайструва́ти, -рую, -єш, гл. Приняться мастерить.
Курятина, -ни, ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину. Чуб. III. 403.
Пообсисатися, -саємося, -єтеся, гл. Обсосаться, объѣсться, сося. Ось пійду йому телят до корів повипускаю, — нехай пообсисаються. Г. Барв. 195.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Проторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗНАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.