Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Що ж ти напік булок? Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Ум. булочка. Булочка хліба лежить.
Доси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. досини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Досинивать, досинить.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий.
2) Старшина кагала.
Натруска, -ки, ж.
1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой.
2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Півпанство, -ва, с. Полуцарство. Дам тому півцарства, півпанства. Нема Христа у крулевстві і в півпанстві жадному.
Польщак, -ка, м. Такъ въ называютъ крестьянина изъ
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Ум. цурпалочок.
