Випрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. випріти, -прію, -єш, гл. 1) Выпрѣвать, выпрѣть, выкипѣть (о пищѣ). 2) Выпрѣвать, выпрѣть, выгнивать, выгнить отъ сырости. Шух. I. 74.

Знехтування, -ня, с. 1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія. 2) Пренебрежете.

Колодка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да. 1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. (1849). 103. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Мет. 10. Гриць... устав з колодки. Г. Барв. 451. 2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти колодку, пока не откупится. Маркев. 2. О. 1861. X. Свидн. 63. віддавати колодку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. О. 1861. X. Спид. 60, 62. 3) = колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. Левиц. І. 41. 4) = колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. Стор. 56. 5) Ступица въ колесѣ. Рудч. Чп. 250. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. Cм. шкафа. Шух. І. 253. 7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. Вас. 163. 8) Висячій замокъ. 9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Уг. 246. Ум. коло́дочка.

Любува́ння, -ня, с. 1) Ласки; любовныя ласки. 2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо.

Ля́да III, нескл. = леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Гол. І. 367. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Гол. І. 261. Ляда пліткам не ймай віри. Ном. № 6980. Ляда біс чоловіка удре. Ном. № 13236. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує. Чуб. V. 174.

Поперевертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и перевернути, но во множествѣ. Мнж. 32. Ослони... поперевертає. Єв. Мр. XI. 15. Сю штуку написав москаль по нашому і дуже поперевертав слова. Котл. Н. П. 398.

Типик, -ка, м. Типиконъ (церк. книга). Що піп, то й типик. Посл.

Умудрувати, -друю, -єш, гл. Придумать, выдумать. Так усе добре, спасибі за ласку, добродії умудрували. О. 1861. IX. 180.

Царівство, -ва, с. = царство 1, 2. Господоньку, прийми їх до царівства блаженного. ЕЗ. V. 107.

Шульга, -ги, ж. 1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) Раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. І. 141.