Благання, -ня, с. Мольба, моленіе. Господеві моя дяка, що почув моє благання.
Вихруватий, -а, -е.
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей.
Лапочка, -ки, ж. Ум. отъ лапа.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя.
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом.
Пробілювати, -люю, -єш, сов. в. пробілити, -лю́, -лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ).
Хоробрий, -а, -е. Храбрый. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці.
