Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують.
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту.
2) коритна жаба = коритнячка.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Перемешкати Cм. перемешкувати.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою.
Поназбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (во множествѣ). Поназбігалось їх. Панства усякого поназбігалось.
Складно нар.
1) Сложно.
2) Складно, стройно.
Схлипувати, -пую, -єш, сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту.
Шайда, -ди, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
