Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикидати 2

Прикидати 2, -да́ю, -єш, сов. в. прикинути, -ну, -неш, гл. 1) Прикидать, прикинуть, прибавить. До усякого місяця треба б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік. Ком. І. 38. 2) Примѣрять, примѣрить, сравнить. 3) Возвращать, возвратить, забраковавъ, сдѣланное, купленное. Позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдати, та щоб такий, як живий був, щоб і горобці боялися: «а буде яка хват, прикину, кае, тобі». Єв. І. 9. Отак людям купувати! Як напалась: набери та і набери мені в базарі на попередник. Я набрала, а вона й не схотіла брати, а мені прикинула: не таке каже. Черн. у. 4)слівце. Ввернуть словцо. Левиц. Пов. 116. 5)пеню. Взвести бѣду, напраслину. Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКИДАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКИДАТИ 2"
Ведмедяка, -ки, м. Большой медвѣдь. Аф. 312.
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. І. 10. Cм. гнилуша. 4) Гниле слово. Скверная брань.
Кіпно нар. Потеплѣло, оттепель на дворѣ; грязно (отъ растаявшаго снѣга). Желех.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. Чуб. V. 1037. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. Кіев. г. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Г. Барв. 335. Наважили злі вороги утопити мою душу. Н. п. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. Рудч. Ск. І. 1. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». МВ. І. 43. 5)руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку. Кіев. г.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.
Понаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКИДАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.