Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призва

Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВА"
Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак. Ном. № 7919.
Зманити Cм. зманювати.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго. Kolb. І. 44.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Неґречно нар. Неучтиво, невѣжливо.
Попотягти, -гну, -гнеш, гл. Потащить много. Хай, думає пан, і він попотягне повозку з хамутом та з дугою. Грин. II. 213.
Ремезувати, -зу́ю, -єш, гл. Крѣпко сдѣлать что нибудь. Черном.
Торбоноша, -ші, ж. Носящій торбу.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.