Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призва

Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВА"
Будзина, -ни, ж. = бузина. Уман. у.
Гругу́рати, -раю, -єш, гл. = Мурчати. Волынск. г.
Ільняний, -а, -е. = лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Осмолити, -ся. Cм. осмолювати, -ся.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську. Шевч. (О. 1861, X. 4).
Пообминати, -на́ю, -єш, гл. Обойти, пройти мимо (во множествѣ). А ми так швиденько йдемо, — усіх людей пообминали. Харьк.  
Тискати, -каю, -єш, гл. Сдавливать, сжимать, стискивать.
Уважний, -а, -е. Внимательный.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.