Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призва

Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВА"
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Клектати, -кчу́, -ти́ш, гл. = клекотати. Кричить-клектить, орлят на бенкет звучи. К. МБ. II. 134.
Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Полт. Ум. люшенька.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. К. ЧР. 88. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Дещо. Пику аж роздуло. Кв. II. 334.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Чапко нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. чапке́нько. Побіжу лиш, чапкенько попереду. О. 1861. X. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.