Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Джо́йка, -ки, ж. Ум. отъ джоя.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Якась жінка у завиттю прийшла. 2) = завертка і. .
Квітний, -а, -е. Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника.
Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Сморчок, -чка, м. = сморж.
