Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призволятися

Призволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. призволитися, -люся, -лишся, гл. Ѣсть, кушать, покушать. Їжте бо, призволяйтесь до борщу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯТИСЯ"
Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Бижба, -би, ж. Божба. Кв. (Желех.).
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Ді́йсний, -а, -е. Дѣйствительный.
Драглина́, -ни́, ж. Топь, трясина. Cм. драгва.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Паюха, -хи, ж. Кровь. Да ще не заржавіла і шабля моя сваха, хоч вона не раз паюхою вмилась. КС. 1882. X. 25.
Пересісти Cм. пересідати.
Роспоїти, -пою, -їш, гл. Распоить. Шляхта роспоїла венгжиною моїх посланців. Стор. МПр. 43.  
Сукенце, -ця, с. Ум. отъ сукно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.