Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призвід

Призвід, -воду, м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Лубен. у. Та майстер на лихі призводи. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВІД"
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Копійчина, -ни, м. 1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. І. 2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца). Желех.
Опочити Cм. опочивати.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Сукрутки, -ків, м. мн. На ниткахъ ссучившіяся мѣста. Нитка у сукрутки збігається. Н. Вол. у.
Триклятий, -а, -е. Трижды проклятый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.