Більший, -а, -е. Сравн. ст. отъ прил. великий.
1) Бо́льшій. Мабудь Господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Він (дощ) ще більший піде.
2) Старшій. Більший брат; більша сестра. Ум. більшенький. Більшенький шматочок. Діточки.... которе орішками пересипає, а більшенькі новими чобітками рипають.
Знікчемніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає.
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина?
Нагалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымочить въ квасцахъ. Я вже яєць нагалунила на крашанки.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Штикуляти, -ля́ю, -єш, гл. = штигуліти = шкитильгати. Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш?
