Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призволяти

Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯТИ"
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Нудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Н. п. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
Перецінити Cм. перецінювати.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Попорожнити, -ню́, -ниш, гл. Опорожнить (во множествѣ). МУЕ. III. 118. Кубочки попорожнимо. Мил. 152.
Росхвіяти, -вію, -єш, гл. Растратить, промотать. Як почали гуляти, то геть чисто росхвіяли батьківську працю. Брацл. у.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.