Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призволяти

Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯТИ"
Брунечка, -ки, ж. Ум. отъ брунька.
Дошпиго́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. допшигува́тися, -гу́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться, добраться, довѣдаться. Оце ледві дошпигувавсь, де воно ділося. Кіевск. у.
Зоп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. = зіп'ясти, -ся. Гліб. 89. Левиц. І. 103.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Осмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23.
Попеститися, -щуся, -стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Прикорочати, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ. Вх. Зн. 65.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Шиндувати, -ду́ю, -єш, гл. Обдирать, сдирать кожу, очищать отъ кожи. (К. II. Михальчукъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.