Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призволяти

Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОЛЯТИ"
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Линтваре́ць, -рця́, м. Ум. отъ линтварь.  
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Мілина́, -ни́, ж. Мель на рѣкѣ. Камен. у.
Повикладати, -да́ю, -єш, гл. Выложить (многое). Повикладай же покупки з мішка. Харьк. у.
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Придержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. придержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця. О. 1862. V. Кух. 38. 2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш. Чуб. VII. 439.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.