Бойовий, -а, -е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. Ми стоїмо на бойовому праві.
Відтоптувати, -тую, -єш, сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Черевички відтопчу. відтрутити. Cм. відтручати.
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі.
Добуття́, -тя, с. = Добування.
Запо́взати, -заю, -єш, гл. Заползать, начать ползать.
Полужупанчик, -ка, м. Родъ полукафтанья изъ легкой матеріи съ рукавами или безъ рукавовъ, съ стоячимъ воротникомъ, — надѣвается галицкими мѣщанами на рубашку.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку.
Потрощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз.
2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся.
