Збіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. збі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. Півроку збігло за водою. 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? 7) Только сов. в. — кого́. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п'яних.
Знаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. знайтися, -дуся, -дешся, гл.
1) Находиться, найтись, отыскиваться, отыскаться. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки. Побить, то й абихто знайдеться, — от инше діло пожалувать!
2) Только сов. в. Родиться. Дитина знайшлася.
Кабачки, -ків м., мн.
1) Pacт. Pepo L. var. citriformis.
2) Тыквенныя сѣмена, сѣмячки. достанеться на кабачки. Достанется на орѣхи.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. 2) Полъ.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Понамордовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Намучиться, устать (о многихъ).
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Пристязати, -за́ю, -єш, сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне.
Скорість, -рости Скорость.
Шабашувати, -шую, -єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували.
