Гачник, -ка, м. = очкур.
Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Питай, чи діжу замісить. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить.
Зави́дити, -джу, -диш, гл. Позавидовать. Хто завидишь, той мене сиротоньку зобидить.
Заклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Набить стѣну клинышками передъ обмазкой глины. 2) — в кайдани́. Заковать въ кандалы. Лихі люде закинули його в куну, та ще й заклинцювали в кайдани.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Тридев'ятий, -а, -е. числ. Двадцать седьмой.
Устидливість, -вости, ж. Стыдливость.
Уторник, -ка, м. = утірник.