Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дряпіка

Дряпі́ка, -ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. І. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПІКА"
Братина, -ни, м. = братуха. О. 1862. ѴІІІ. 25.
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Герун, -на, м. 1) Волъ съ короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшинъ съ отбитымъ верхомъ. Лохв. у.
Глітно нар. Тѣсно. Шух. I 84.
Переділити, -ся. Cм. переділяти, -ся.
Полускати, -каю, -єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.
Понаговорювати, -рюю, -єш, гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Чавунний, -а, -е. Чугунный. Чавунні східці. Левиц. Пов. 132.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЯПІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.