Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік.
Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus.
Живі́сінький, -а, -е. Совершенно живой.
Оченьпати, -паю, -єш, гл. Выздоровѣть, подняться послѣ болѣзни. Цілу весну мене теплим молоком напували, поки я трохи оченьпала.
Покласти, -ся. Cм. покладати, -ся.
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун.
Хвіть! меж.
1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть!
2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду.
3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Хвіть другого по пиці.
Чаркуватися, -куюся, -єшся, гл. Выбивать. Чаркуються, та все й пропивають.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок!
