Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призначіння

Призначіння, -ня, с. 1) Назначеніе. Левиц. Пов. 154. 2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся. Гн. І. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАЧІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАЧІННЯ"
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза. Вх. Зн. 25.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Рознімати, -ма́ю, -єш, сов. в. розняти, -німу, -меш, гл. 1) Разнимать, разнять, раскрывать, раскрыть. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Чуб. V. 950. Зуби ножем рознімали, щоб води влити, так сціпила (зомлівши). Харьк. 2) Разнимать, разнять, развести. Як же вчепились вони — така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. ІІ. 184.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Смаглюватий, смаглявий, -а, -е. 1) Смуглый. Канев., Камен. у. Волосся чорне, чорне, а на виду смаглювата. 2) О беременной женщинѣ: съ пятнами на лицѣ. Жінка буде смаглювата. Мил. 16.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗНАЧІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.