Баяти, -баю, -єш, гл.
1) Разсказывать. Казали б казку, баяли б байку до самого світу.
2) Ворожить суевѣрнымъ способомъ, шарлатанить.
Жартли́вість, -вости, ж. Шутливость. Дівоцька жартливість.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах.
Кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка.
Роздаватися, -даюся, -єшся, сов. в. роздатися, -дамся, -дасися, гл.
1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ.
2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила.
3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається.
4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося.
Розносити 2, -шу́, -сиш, гл. 1) = рознести 3. Затим ходим у портухи, що розносили вовну мухи. 2) безл. розносило кого́. Началъ часто появляться кто, но кстати явился кто. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то й вас розносило. Тілько що хотіла випитувати, аж тут Олену розносило з своїм боярином: давай ізнов жаловаться.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння.
Швачка, -ки, ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Ум. шва́чечка.
Шкилити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби.
