Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння.
Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря.
Зерни́стий, -а, -е. Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Жито зернисте. Сей пісок зернистий. Жито на вигноєній землі зернистіще.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Присідати, -да́ю, -єш, сов. в. присісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Присѣдать, присѣсть. Дурного по ногах, щоб присів. 2) Придавливать, придавить, садясь. Як саджають молодих на посад, то тоді молода кілько пальців правої руки присяде, тілько літ не буде мати дітей. 3) Одолѣвать, одолѣть. А дівчину думи лютії присіли. А ще як вороги присідут — Господи! то так уже доску лят до живого. його присіла сідина. Онъ посѣдѣлъ.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака.
2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Удавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Галушкою вдавивсь. Не знаєш, чим удавиться! поклади два пальці в рот.
Ухмизувати, -зую, -єш, гл. Укрыть хмизом, бур'яном. Ухмизувати курінь, загату.
