Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

признаватися

Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу. Чуб. V. 219. 2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа. Н. Вол. у. 3) до кого. Давать, дать себя узнать. Мир. Пов. II. 49. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся. Чуб. V. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАВАТИСЯ"
Виваплювати, -люю, -єш, сов. в. вивапити, -плю, -пиш, гл. Бѣлить, выбѣлить известью.
Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Дністро́ви́й, дністря́нський, -а, -е. Днѣстровскій. Над сагою дністровою лежить Хведір безрідний. Мет. 440.
Инакше нар. = инак. Инакше на. Рудч. Ск. І. 126.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами. Желех.
Люби́-мене́. Раст. а) Незабудка. Myosotis palustris. б) Astrantia major. Лв. 97. в) Eryngium planum. Лв. 98.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Перемочувати, -чую, -єш, сов. в. перемочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Измачивать, измочить.
Розбазар'я, -р'я, с. Окончаніе базара. В той день був зранку базарь, так уже к тій порі одходив, — так було вже на розбазар'ї. Павлогр. у.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗНАВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.