Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

признаватися

Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу. Чуб. V. 219. 2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа. Н. Вол. у. 3) до кого. Давать, дать себя узнать. Мир. Пов. II. 49. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся. Чуб. V. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАВАТИСЯ"
Боднарь, -ря, м. и пр. = бондарь и пр. Шух. I. 249.
Напопри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Наперчить. І печена, і варена, і пеприком напопрена. Гол. IV. 530.
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
По пред. 1) По. Не по чім і б'є, як не по голові. ЗОЮР. І. 146. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96 По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? МВ. (О. 1862. III. 63, 64). Подзвонили по дитяті у великий дзвін. Грин. III. 275. Дзвонять по душі. Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях. Мир. Пов. І. 124. Трудно стало старенькій по людях жити. Г. Барв. 371. Треба дітей пускати по людях. Г. Барв. 284. Чувати було по людях, що вони живуть собі як риба з водою. Г. Барв. 106, 107. Їздили по знахурах та по знахурках округи верстов за сто. Г. Барв. 223. 2) Послѣ. По шкоді і лях мудрий. Ном. Коли тревога, то до Бога, а по тревозі забув о Бозі. Ном. № 86. Тепер Логвинова земля, а по десяти літях знов буде Лаврінова. Н. Вол. у. по всьому. Послѣ всего. Св. Л. 41. от і по грошах. Вотъ ужъ и нѣтъ денегъ. О. 1862. IV. 106. вже по йому, по їй. Онъ уже умеръ, она уже умерла. Ого, вже тепер буде по нім. Фр. Пр. 133. було́ би по мні, — пропалъ бы я, конецъ былъ-бы мнѣ. Фр. Пр. 132. Як не буде миленького, то буде по мені. Гол. IV. 457. 3) Съ, въ. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Висиділа перепілочка діти, а сама пішла в садочок сидіти. Ой що ж мені, дітки, по вас, коли мого перепелочка не маш. Рк. Макс. 4) За. Чи не вийде стара мати по холодну воду? Мил. 113. Вернувсь по той чобіт. Грин. І. 214. Його по смерть посилати, то нажитись можна. Ном. Прийшла по мене вся моя родина. Г. Барв. 353. До кого ж мені тут по роботу вдатись? Г. Барв. 240. 5) по коне́ць. Въ концѣ. По копець греблі там стоять верби. Гол. III. 301. 6)по нім усього надійся. Отъ него всего можно ожидать. Фр. Пр. 153. 7) що ж по тому? Что же изъ этого? Що ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю. Грин. III. 186. 8) по тім, по чім. Тѣмъ, чѣмъ. По тім козак славен. А ти, дівко, по чім славна? Хиба що багата. Грин. III. 212. 9) по тверезому, по п'яному. Въ трезвомъ, пьяномъ видѣ. По тверезому про се поговоримо. Г. Барв. 153.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня. Рудч. Чп. 109.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей. Шейк.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.
Шанталавий, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗНАВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.