Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. І в очах стома́ свічками запалахкотіло.
Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. б) — пільське. Echium vulgare.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили.
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно.
Сполоханий, -а, -е. Испуганный, встревоженный. Деякі хлопці вискакують з вікон, як сполохані кури з сідала.
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ум. те́щенька, тещечка.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Гостям сміх, а хазяїну сльози.
Шлейка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шлея.
2) Подтяжка.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати.
1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком.
2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.
