Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикалабок

Прикалабок, -бка, м. Пристройка, небольшое помѣщеніе, пристроенное къ большему; чуланчикъ, сарайчикъ; уголокъ, особое отдѣленіе въ кладовой, шкафу и т. п. Васильк. у. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180. Ум. прикалабочок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а иноді і курку закинемо. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАЛАБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАЛАБОК"
Безбарвий, -а, -е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Ди́бо́шки Въ выраженіи: на дибошках. На цыпочкахъ. Підходить на дибошках, щоб не чуть було. Екатер. у. Cм. II. Дибки.
Набі́л, -лу, м. Молочные продукты.
Нагаї́ще, -а, м. Ув. отъ нагай.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав. Ном. № 7050.
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Цотатися, -таюся, -єшся, гл.з ким. Ссориться, враждовать. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКАЛАБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.