Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призвичаїти

Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВИЧАЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВИЧАЇТИ"
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Латач, -ча, м. Раст. Caltha palustris. Вх. Пч. І. 9. Cм. жабник.
Мути́ти, мучу́, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Котл. Ен. І. 25. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Обмолотини, -тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.
Підпасичик, -ка, м. Небольшой хлѣбецъ, который даетъ каждая хозяйка пастуху при первомъ весеннемъ выгонѣ скота въ поле. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Розчісувати, -сую, -єш, сов. в. розчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Расчесывать, расчесать. Розчешу я русу косу. Чуб. V. 7. розчесати дівчині ко́су. Лишить дѣвушку невинности. Ном. № 8827.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВИЧАЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.