Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призвичаїти

Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВИЧАЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВИЧАЇТИ"
Відповідання, -ня, с. Отвѣтъ. Слово это взято изъ слѣдующаго стиха фальсифицированной думы «Битва Чигиринская»: Слухати гетьмана Жолковського одповіданьє. Срезн. Запор. Ст. I. 88.
Їдальний, -а, -е. = їстовний. Желех.
Крижаний, -а́, -е́ Ледяной. Желех.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу. О. 1862. II. 39.
Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Стелюга, -ги, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Судник, -ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. судничок.
Хупор, -ра, м. Бугоръ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВИЧАЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.