Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Вірутно нар. Вѣроятно.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Му́р, -ру, м. Каменная, кирпичная стѣна. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Золота швайка мур пробиває.
Новинний, -а, -е. Повинный. Новинне поле.
Переривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перервати, -рву, -рвеш.
1) Перерывать, перервать.
2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині.
Притулити, -ся. Cм. притуляти, -ся.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к.
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп.
