Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приймати

Приймати, -ма́ю, -єш, сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Мет. 241. Свої не прийняли його. Єв. І. І. 11. Їв би очима, та душа не приймає. Чуб. І. 212. 2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. 3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. АД. II. 4. На коня сідав, опрощення приймав. Макс. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. Камен. у. приняти слово. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік. К. ЧР. 29. 4) Браться, взяться. За замок руками не приймали. АД. І. 214. 5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа прийма довіку муку. К. Іов. 33. Наругу од дітей приймати. Г. Барв. 369. 6)ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв. АД. І. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЙМАТИ"
Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.
Басок, -ска, м. 1) Ум. отъ бас. очеретяний басок? Високий таранкуватий паламарь, насупившись, гув очеретяного баска. Мир. Пов. II. 60. 2) Басовая струна. Нижнее do (въ кобзѣ, торбанѣ). КС. 1892. IІІ. 383.
Безцінь, -ні, ж. Безцѣнокъ. Употребл. чаще всего съ предл. за: за безцінь — за безцѣнокъ. За безцінь по'ддає мещанам здобич. К. НС. 103. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло. Мир. Пов. I. 111.
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm. ЗЮЗО. І. 112.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. К. Іов. 40. Вона подивилась на його здивованими очима. Левиц. Пов. 246. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Г. Барв. 330. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. Шевч. 263. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата). О. 1861. XI. 100.
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Н. п. Пшениця постигла жатись. Черк. у. 2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Чуб. II. 99. Хліб постиг, — виймаю. Г. Барв. 242. 3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Г. Барв. 64. Смерть мене постигає саму. МВ. І. 57. От його-то постигла лиха година. Кв. 4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Левиц. І. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Чуб. V. 635. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає. К. ЦН. 301. 5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне. Ном. № 3636.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.