Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призводити

Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.
Вечеровий, -а, -е. Вечерній. Зійшла зоря вечеровая. Чуб. І. 161.
Гу́лька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Гол. І. 128. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Гол. ІІІ. 82. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. Грин. ІІІ. 144.
Дарморо́с, -су, м. Раст.: лицій, Lycium barbarum. Анн., 202.
До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. І. 13.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Ревнява, -ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.
Чисниця, -ці, ж. Три нитки или 1/10 пасма. Чуб. VII. 408. Вас. 201, 190. Kolb. І. 69. йому три чисниці до смерти. Одной ногой въ грубу. Грин. 1. 237.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.