Тлумачення / значення слова "ПРИЗВОДИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

призводити

Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій. Федьк. І. 51.

повністю...

Вилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вилизатися, -жуся, -жешся, гл. Вылизываться, вылизаться.

повністю...

Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.

повністю...

Змилини, -лин, ж. мн. Обмылки. Черк. у.

повністю...

Лицемі́рний, -а, -е. Лицемѣрный.

повністю...

Масли́на, -ни, ж. Оливка, плодъ масличнаго дерева, Olea europaea L.

повністю...

Переплисти Cм. перепливати.

повністю...

Позатоптувати, -тую, -єш, гл. Затоптать (во множествѣ).

повністю...

Розумування, -ня, с. Разсужденіе. О. 1862. І. 68. Не багато тут буде нашого розумування. О. 1862. І. 65.

повністю...

Сподень, -дня, м. Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179.

повністю...