Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призорий

Призорий, -а, -е. Близорукій. Шух. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗОРИЙ"
Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Загри́зкуватий, -а, -е. Сварливый, задира.
Кесарський, -а, -е. = кесарів.
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі. Чуб. V. 1124.
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Розцвісти, -ся. Cм. розцвітати, -ся.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. Ном. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.