Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призвичаюватися

Призвичаюватися, -чаююся, -єшся, сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись. Левиц. І. 108.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВИЧАЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВИЧАЮВАТИСЯ"
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Випрямити, -ся. Cм. випрямляти, -ся.
Відомо нар. Извѣстно.
Катедра, -ри, ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. І. 257. 2) Каѳедральный соборъ. О. 1861. II. Слов.
Круль, -ля, м. Король. (Заимствовано изъ польск. языка).
Націлитися Cм. націляти, -ся.
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. Cм. підрадити.
Поприлагоджувати, -джую, -єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села. Г. Барв. 411.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВИЧАЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.