Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приказувати

Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл. 1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика. Рудч. Ск. II. 8. 2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Мет. 30. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала. Мет. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАЗУВАТИ"
Вискрібки, -бків, м. мн. Поскребки.
Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Жердь, -ді, ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.
Ліпа́р, -ря, м. = ліпакЖелех.
Мертві́ти, -вію, -єш, гл. Мертвѣть. Старий дожидав — як дожидав! і мертвів, і оживав. МВ. ІІ. 195.
Наплу́тати Cм. наплутувати.
Нарі́зувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Нарізує на скрипці.
Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.
Розношувати, -шую, -єш, гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує. МВ. І. 154.
Середохрестя, -тя, с. 1) Крестопоклонная недѣля. Грин. II. 93. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє. Кв. 2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги. О. 1862. IX. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКАЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.