Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приказувати

Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл. 1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика. Рудч. Ск. II. 8. 2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Мет. 30. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала. Мет. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАЗУВАТИ"
Доснідувати, -дую, -єш, сов. в. досні́дати, -даю, -єш, гл. Оканчивать, окончить завтракать. Доснідуй уже швидче, бо день не стоїть. Харьк.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232.
Зраз, -зу, м. 1) Черенокъ для прививки къ дереву. Желех. 2) Образецъ: колодка (у сапожниковъ). Желех. Вх. Зн. 22.
Наворо́тник, -ка, м. Раст. = наворотень, Alchemilla vulgaris. Лв. 96.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Остудник, -ка, м. Растеніе: а) Ononis spinosa. Вх. Пч. І. 11. б) Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.
Чірхатися, -хаюся, -єшся, гл. = чухатися. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКАЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.