Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушати

Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть. 2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Драг. 109. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук. Г. Барв. 374. 3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити? Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Відшмагати, -гаю, -єш, гл. Отстегать, выпороть. Треба його батогом добре відшмагати.
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Додмухну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Стор. І. 148. Канастас новенький, церква веселенька. О. 1862. IX. 64.
Красий, -а, -е. Пестрый, разноцвѣтный. Вх. Зн. 29. краса. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное. Желех.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Операч, -ча, м. Кресло. Вх. Уг. 256.
Поконати, -на́ю, -єш, гл. 1) Умереть, помереть. Дай Боже і покопать по правді. Ном. № 6695. Бодай наші вороги покопали до ноги. Чуб. V. 246. 2) Побѣдить. Покопали козацьку волю. Св. Л. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.