Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушати

Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть. 2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Драг. 109. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук. Г. Барв. 374. 3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити? Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Відбігати 1, -гаю, -єш, гл. 1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг. 2) О коровѣ: окончить случку.
Добенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Допировать.
Довгогри́вий, -а, -е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Зашуборта́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. Зашумѣть, застучать. Вх. Зн. 20.
Качачий, -а, -е. Утиный.
Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Грин. II. 350. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення. Грин. І. 152.
Попереважувати, -жую, -єш, гл. Перевѣсить (многое).
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.