Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушати

Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть. 2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Драг. 109. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук. Г. Барв. 374. 3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити? Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Бляхівка, -ки, ж. Жестянка емкостью въ одинъ литръ. Шух. I. 101.
Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Н. п. велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. великий луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаковъ. (2-е изд.) 124, 274. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. великий піст. Великій постъ. Ном. № 6410. великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. Ном. № 11567. велика руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. великий час. Продолжительное время. не за великий час. Въ короткое время. великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном. стр. 284, № 1858.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь. МВ. І. 27.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Попит, -ту, м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться. Васильк. у.
Розломлювати, -люю, -єш, сов. в. розломити, -млю, -миш, гл. 1) Разламывать, разломить. Кругом хату обступили, дівці двері розломили. Чуб. V. 988. 2) Только сов. в. розломило мене. Ломить меня. Болить мене всюди, руки й ноги як поодрубувані, розломило мене. Драг. 64.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.