Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушати

Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть. 2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Драг. 109. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук. Г. Барв. 374. 3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити? Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Відшептати Cм. відшіптувати.
Задима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задими. Дещо, 52. Cм. задувати.
Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала. Гол. І. 64.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти. Чуб. І. 215.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. Н. п.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Повимінювати, -нюю, -єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду. Г. Барв. 484.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ. КС. 1892. III. 383; 1882. VIII. 282.
Шкворівщина, -ни, ж. На площади, гдѣ собираются парни и дѣвушки, забиваютъ дѣвушки тайно, съ особыми обрядами шкво́рінь; по повѣрью, это привлекаетъ парней; мѣсто, гдѣ забитъ шкворінь, называется шкворівщина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.