Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушати

Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть. 2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Драг. 109. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук. Г. Барв. 374. 3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити? Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШАТИ"
Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Додмухну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ. Шух. І. 32.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ. Мнж. 189.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий. Кіев. г.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.  
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.