Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порюмати

Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЮМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЮМАТИ"
Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Голобельний, -а, -е. 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ. 2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Обопільний, -а, -е. Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339.
Посідки, -док, ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були. Камен. у.
Присох, -ха, м. Столбъ въ клуні для поддержанія крыши; столбъ для укрѣпленія плетня. Козел. у.
Просіяти Cм. просівати.
Слати I, -шлю, -шлеш, гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. Грин. III. 252. До царівни б рада слать старости. Шевч.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Ціпка, -ки, ж. Цыпленокъ (дѣтское). Вх. Пч. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРЮМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.