Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства.
Докури́ти, -ся. Cм. докурювати, -ся.
Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять.
Клюшник, -ка, м.
1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. Лях-Бутурлак клюшник галерський.
2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра.
3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Скрутнути, -ну, -неш, гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Поклав на одного коня руку, — той тілки головою скрутнув.
Теслярувати, -ру́ю, -єш, гл. = теслювати.
Тихісічкий, -а, -е. = тихісінький.
Тополя, -лі, ж.
1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька.
2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. Ум. топо́лька, топо́ленька.
