Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посвідчити

Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДЧИТИ"
Завива́ння I, -ня, с. 1) Завиваніе, свиваніе. 2) Обмотываніе, обертываніе. 3) = завивайло. Глянь на поріг, діво, несуть твоє дім: білеє завивання, вішне покривання. Свад. п. Грин. ІІІ. 488. Ой твій братець із віком іде і біле завивання у віці несе. Мет. 208. Ум. завива́ннячко. Грин. III. 435.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско. Желех.
Натанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Натанцеваться. Натанцюєтесь іще, поки до третіх. Шевч. 308.
Перепочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Св. Л. 45. Перепочину, та й знов поїду.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Розвідна, -но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам, добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Павлогр. у.
Спонукувати, -кую, -єш, сов. в. спонукати, -каю, -єш, гл. Понуждать, понудить, заохочивать. Спонукувала хлопців до діла. Г. Барв. 486. Вони її спонукували на добро. Г. Барв. 487.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВІДЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.