Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! 3) Эй. Ей, нуте, беріться!
Захихи́кати, -каю, -єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав.
Злячи, -жу, -жеш, гл. = злягти.
Кавувати, -вую, -єш, гл. Распивать кофе.
Нечулість, -лости, ж. Безчувственность, нечувствительность.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный.
2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. За думою дума роєм вилітає. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку.
Скапаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пропадать, исчезать. Уродися-вдайся, а ні, то скапарайся.
Утихомирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Утихомирься, не бурчи.
