посвят
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 358.
Том 3, ст. 358.