Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посвідчення

Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДЧЕННЯ"
Вдовівна, -ни, ж. = удовівна.
Вишняк, -ка, м. = вишник. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13131. Ум. вишнячок.
Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Мнж. 173. Е ні, одріка, се вже не шпачки. Ном. № 13712.
Жда́ники, -ків, м. мн. = жданки. Ном. № 5627.
Наповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Наползать, наползти.
Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти. Вх. Лем. 451.
Ректорський, -а, -е. Ректорскій.
Росонька, -ки, ж. Ум. отъ роса.
Спрошувати, -шую, -єш, сов. в. спроси́ти, -шу, -сиш, гл. Сзывать, созвать, приглашать, пригласить (многихъ). Лико спрощує гості на весілля. Федьк.
Схватити, -чу, -тиш, гл. = схопити. Схватив добре за Боже пошиття. Ном. № 3993.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВІДЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.