Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Cм. загаждати.
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця.
2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. 2) Промежность, perinaeum.
Мли́во, -ва, с. 1) Зерно, приготовленное для помола. І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. У млин я з мливом раз прийшов. 41. 2) Мука вообще. Нема млива, треба до млина йти. У нас і жмені млива немає. 3) Молотье. Тепер вітер хороший, мливо гарне.
Накерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Направить, навести. Всі сили накерували.
Осміх, -ху, м. = усміх. Її очі сміялись, а на губах перебігав осміх.
Пертися, пруся, пре́шся, гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль.
Покрик, -ку, м. Возгласъ, крикъ. Од сього покрику покотилась луна. Ніхто не чув грізного покрику.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Стогноти, -нот, ж. мн. = стогначі. А щоб на тебе хвороба та стогноти.
