Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посвідчення

Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДЧЕННЯ"
Бандаж, -жа, м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк.
Добі́дній, -я, -є. Дообѣденный.
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Кватирування, -ня, с. Квартированіе, стоянка.
Коломия, ми́ї, ж. 1) Глубокій выбой, наполненный водой. 2) Городъ Коломыя.
Підможка, -ки, ж. = підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.
Побережний, -а, -е. , побере́жній, -я, -є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском. Левиц. І. 62. 2) Набережный. Побережня стіна.
Полом'ячко, -ка, с. Ум. отъ полом'я.
Постягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и стягти, но во множествѣ. Назад руки постягала, під хана погнала. АД. І. 74.
Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВІДЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.