Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3.
Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Ум. Груно́к. На грунку стояла.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив.
Розгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить, растоптать грязь. Розгрузили так, що й до криниці не можна доступити. Cм. розгрязити.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати.
Тачати, -ча́ю, -єш, гл. Катать (бѣлье). На Дунаю прана, на шнурах вішана, на маглі тачана.
Шведин, -на, м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Була потреба з шведином на морі.
