Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поручник

Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУЧНИК"
Дерри́на, -ни, ж. Въ Херсонской и Екатеринославской губ. выраженіе для означенія кустарниковъ, состоящихъ изъ терновника, боярышника, шиповника и ежевики. Закр.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Засу́шечок, -чка, м. Ум. отъ засу́шок.
Маля́, -ля́ти, с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. Ум. малятко.
Неке нар. Неужели, развѣ. Неке ж ви йому даєте грошей? Борз. у.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий. Н. п. Харьк.
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. МВ. І. 64. Очі понурив у землю. Кв.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Риболовець, -вця, м. 1) = рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Н. п. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. риболо́вчик.
Хламидниця, -ці, ж. Босячка. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.