Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Віконня, -ня, с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню.
Запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші.
Затекти́ Cм. затікати.
Злузнутися, -нуся, -нешся, гл. Слущиться. Удряпнув — дак оце присохло та трохи злузнулось.
Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть?
Рибний 2, -а, -е. Обильный рыбой. Невелика річка, але рибна! отам раків і риби на ярмарці продають!
Хамник, -ка, м. = хабник.
Штапувати, -пую, -єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). 3) Выговаривать, бранить. Так я його штапував! 4) Колотить. І давай штапувати його.
