Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поседіти

Поседіти, -джу, -диш, гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЕДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЕДІТИ"
А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20.
Бігати, -гаю, -єш, гл. 1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Мет. 98. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Чуб. V. 908. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу. МВ. ІІ. 112. 2) О коровахъ: случаться. Угор.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Осичка, -ки, ж. Ум. отъ осика.  
Оскорб, -бу, м. Обида, несправедливость. Вх. Зн. 45.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене. ЗОЮР. І. 10.
Тамтади нар. = тамтуди. Тамтади лежит давна стежейка. Гол. II. 41.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЕДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.