Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порхавка

Порхавка, -ки, ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) Раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. І. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРХАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРХАВКА"
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Гороби́нець, -нця, м. 1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. І. 167.
До́йна прил. = дійна.
Же, сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Ном. № 6215. Cм. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. Ном. № 4401. Та таки́ а ні́ же. Положительно ничего, нисколько. Ном. № 4971.
Ми́кавка, -ки, ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога. Камен. у.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Наві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла. Н. п. О. 1862. VI. 62.
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Продомувати, -му́ю, -єш, гл. Просидѣть дома. А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ. К. Бай. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРХАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.