Вивагом нар.
1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага.
2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Гамування, -ня, с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін.
Драпа́чка, -ки, ж. звізда́ті драпа́чки. Родъ вышивки.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты.
Мо́нька, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Пинчуки багацько лиха нам наробили. Та жалю наробила, та серце засмутила. 2) Нарабатывать, наработать.
Позаплутувати, -тую, -єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити.
