Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порука

Порука, -ки, ж. Поручительство. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУКА"
Виганьбити, -блю, -биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Відкидати 2, -даю, -єш, гл. 1) = відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця. Ном. № 14087.
Зда́лити, -лю, -лиш, гл. ? Сюди, сюди, парубочки, ми вам раді будем: бочку спалим, другу здалим — ми вам роздобудем. Грин. III. 88.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Перекласти Cм. перекладати.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене. Чуб. V. 747.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.