Витрішок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Витурлити, -рлю, -рлиш, гл. = ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив.
Гидливий, -а, -е. Брезгливый, брезгающій.
Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр.
Ґадзу́ля, -лі, ж. Навозный жукъ.
Колоситися, -шуся, -сишся, гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То ячмінь колоситься.
Критник, -ка, м. Кровельщикъ. Він майстер був — критник.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница.
Решт, -ту, м. = решта.